Сплав на байдарці по річці Ірпінь

30.03.20

Сплав на байдарках по Ірпеню під Києвом, у середині березня, став початком нашого водного сезону 2020.
Ця невелика річечка, протікає по сусідству з Києвом, всього за кілька десятків кілометрів від нього, має багату історію. Довгий час вона була кордоном, то між слов’янськими племенами деревлян і полян. То по ній проходив бойовий рубіж Київської Русі з городищами та валами, які збереглися до наших днів у Білогородці. Пізніше у 17 ст річка розділяла Польщу та Російську імперію. А наприкінці літа 1941 по ній пройшла частина першої лінії оборони Києва. Річка довгий час, як природна перешкода з численними ДОТами, на правому укріпленому березі, утримувала Київ від нацистських загарбників понад 70 днів.
Але переживши все це, вона була буквально «вбита» у повоєнний час Хрущовим. Який вирішив її долину перетворити на величезний город для вирощування овочів та коренеплодів, для мешканців Києва, яким гостро бракувало у той період продуктів.
У 1947 році почав здійснюватися план грандіозного будівництва «Ірпінської осушувально-зволожувальної системи». Площа якої сягає зараз 8,2 тисяч гектарів і робить її за розмірами п’ятою в Україні. Будівництво йшло методом «народного будівництва» із залученням як місцевих мешканців так і киян. У рекордні терміни було виконано «завдання партії». Зважаючи, що із землерийної техніки були в основному лише лопати та кирки, це було непросто.
Зі 162 кілометрів загального русла річки, було повністю змінено і зарегульовано 131 км. Встановлено 13 шлюзів на самому Ірпені та 560 шлюзів на допоміжних, зрошувальних каналах, загальна довжина яких близько 600 кілометрів. А також побудовано для акумуляції води, у верхів’ї річки два водосховища — Лісне та Корнинське.
Якщо не рахувати вигод для сільського господарства, то екології річки було завдано непоправної шкоди. Що призвело до того що ця дика річка, із заболоченими та мальовничими берегами. Перетворилася на більшій частині течії в магістральний водний канал, з численними техногенними перешкодами — шлюзами, мостами. Що протікає серед безликих полів і лугів та численних селищ.
Все це робить, попри близькість до Києва, її не дуже популярною річкою серед туристів-водників. Але тим не менш, на ній є пара невеликих ділянок водних маршрутів, які варті того щоб взяти байдарку і пройти їх.
Один з них це Новосілки — Білогородка, протяжністю близько 21 км. Родзинка цього маршруту, нетипова для цієї річки — пересічена місцевість та мальовнича природа.

Після того як у Новосілках закінчується «підпір» русла шлюзом № 8. На річці ненадовго, до наступного шлюзу, з’являється хоч і невелика, але помітна течія. Невелика глибина та чиста проточна вода дозволяють роздивитися на дні зграйки рибок, кожен камінчик і мушлю.

Заболочені та мулисті береги часто змінюються пологими пляжиками з піщаним дном, яке влітку ідеально підходить для купання.
Характерна особливість річки — русло надзвичайно звивисте і постійно петляє. Тим самим у більшості випадків під час сплаву на байдарці, огляд річки по прямій сильно обмежений. Ширина річки сягає не більше 10 метрів, а іноді й значно менше.

Численні чагарники та дерева вздовж річки, окрім того що закривають огляд долини річки. Створюють головну складність для пересування по річці на байдарці. Утворюють численні завали, як у вигляді окремо повалених дерев так і складні, багаторівневі лабіринти з корчів, гілок та стовбурів. Які до того ж дуже часто «прикрашені» сміттям, яке принесла річка під час повені.
За іронією, найкрасивіша ділянка річки є через це і найважчопрохідною. Але те що може злякати і збентежити душу непідготовленого туриста-водника. Легко і невимушено долається його колегою зі стажем.

У непрохідному завалі при більш детальному та близькому розгляді, зазвичай знаходиться прохід. А там де пройти своїм ходом не варіант, «натренований погляд» одразу визначає траєкторію обносу з мінімальними фізичними витратами. Десяток різних завалів, різної конфігурації, дозволить туристу-воднику тут повністю оволодіти тактикою та технікою їх проходження:
- огляд
- розвідка,
- обніс,
- проводка,
- перелізання,
- перестрибування,
- перетягування
- протискування лежачи на дні плавзасобу,
Все вищевказане чергується у довільному порядку з легкими елементами паркуру та кросфіту.

І все це заради того щоб насолодитися надзвичайно мальовничими пейзажами, які простяглися вздовж високого та обривистого, правого берега Ірпеня. Сосновий та мішаний ліс підходить впритул до річки на високих та піщаних берегах. Місцями схили «прорізані» численними балками та ярами.

Кульмінацією сплаву на байдарках стає поява величезної піщаної кручі, в урочищі «Високий Берег».

З його мису відкривається просто неймовірна панорама річки, заради одного цього варто було сюди їхати.
До того ж ці місця є заповідними, це територія «Жорнівського орнітологічного заказника». Тут у лісах над Ірпенем знаходяться масові гніздування птахів — сірих чапель та чорного лелеки. Тому заказник має високий статус — загальнодержавного значення. Є проєкт створення тут Національного Природного Парку «Приірпіння та Чернечий Ліс» куди в подальшому окрім заказника має увійти значна частина лісів, між Боярькою та Ірпенем.

Рекомендуємо цей маршрут для любителів сплавів на байдарках та активного відпочинку під Києвом. Але будьте готові що завали на річці можуть зробити цей маршрут не тільки водним, але й місцями «пішохідним». А для тих хто хоче пройти цей сплав по Ірпеню з Диким Туром, ми готові його провести «під ключ» — з проїздом, харчуванням та сплавом. Звертайтеся!!!