Сплав на байдарках по Уборті ми проводимо лише раз на рік, на весні. Коли ще досить високий рівень води в річці. Бо влітку річка, настільки міліє що водний похід, легко може перетворитися на пішохідний. Намагаємося завжди потрапити в період цвітіння – Азалії Понтійської, він же Рододендрон жовтий. Зарості цього реліктового чагарнику, внесеного в Червону Книгу. Буйно цвітуть наприкінці травня та на початку літа і є справжньою прикрасою Полісся. Помилуватися ними ми зможемо під час екскурсії до Кам'яного Села.
Річка отримала свою назву за численні "борти" розвішані на столітніх дубах, вздовж річки. Це видовбані в дерев'яних колодах архаїчні вулики для диких бджіл. Тут досі зберігся давній, народний промисел збирання дикого меду – "бортництво".
Уборть одна з найкрасивіших річок Житомирського Полісся. Берега якої прикрашають сосново-березові ліси, дубові гаї, гранітні брила та скелі. Кам'яні виходи на поверхню в річище Уборти, часто утворюють невеликі пороги, яки ми будемо долати на байдарках. Цікава особливість - вода в річці кольору міцно завареного чаю через безліч торфовищ.